Йдеться про законопроект, серед авторів якого не хто інший, як сама «леді Ю», під шоколадною назвою «Про внесення змін до деяких законів щодо запобігання корупції у сфері земельних відносин». Як же зібралися наші володарі долати корупцію у цій сфері?
Поглянемо:
Передовсім зміни будуть вноситися до Земельного кодексу України, тому радимо звіряти інформацію одразу із формулюванням його статей на даний момент.
а) Норма про неможливість приватизації земель комунальної власності, зокрема земель історико-культурного призначення, що мають особливу історико-культурну цінність (ст. 38-4-в) ВИЛУЧАЄТЬСЯ.
б) Визначення земель історико-культурного призначення як особливо цінних земель (ст. 150-1-г) ВИЛУЧАЄТЬСЯ.
в) Вилучаються норми, згідно з якими усі проекти землеустрою, що стосуються земель історико-культурного призначення, обов`язково повинні погоджуватися з органами місцевого самоврядування й виконавчої влади (ст. 186-3). Себто тепер можна забудовувати історичні пам`ятки, не питаючи на те згоди у місцевих мешканців (раніше, звісно, теж не питали, але була можливість принаймні обґрунтувати незаконність такої забудови).
г) Останнє стосується також земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності (ст. 20-7), зміна їхнього цільового призначення (наприклад, на комерційне) тепер не повинна узгоджуватися з волею громади.
А тепер, друзі, найсмачніше.
д) Стаття 129 нинішнього Земельного кодексу прирівнює іноземних юридичних осіб (всілякі корпорації та фірми) до іноземних держав. Відповідно до цього встановлювалась досить геморойна процедура отримання згоди на приватизацію землі такими суб`єктами, яка проходила і через місцеву громаду, і через органи влади, обов`язково включаючи Верховну раду й кабмін. Наш законопроект натомість стирає різницю між вітчизняними та іноземними юридичними особами – тепер всі «на рівних умовах» можуть розкрадати головне економічне й екологічне багатство України – її землю. Якщо хтось не зрозумів, українська земля віддається на відкуп іноземним корпораціям за набрані державою і владою борги.
е) Натомість прості громадяни України – «фізичні особи» - відтепер не зможуть безкоштовно брати у власність належні їм крихітні ділянки: 0,25 гектара для будівництва сільської хати з прилеглими спорудами; 0,12 гектара для «садка вишневого коло хати»; 2 гектари поля, щоб займатися дрібним господарством. Таке право, про яке, можливо, ви тільки що дізналися, забезпечувалося статтею 121 Земельного кодексу. Законопроект «леді Ю» і ко пропонує внести до неї зовсім маленьку правку – що земельну ділянку, приватизовану таким шляхом, не можна потім збільшувати. Зате у невеличких статтях, де мова конкретно йде про безкоштовну передачу землі під окремі цільові потреби (будівництво, сад тощо – це статті 35, 40, 41), наказано слово «безоплатно» ВИЛУЧИТИ.
От і все. Тепер ми станемо насправді «жити по-новому». Замість «ручних законів» 16 січня 2014 р. ми отримали чудовий комплекс неоліберальних заходів у кращих традиціях «покращення», яке було гаслом попереднього режиму.
Хтось скаже, мовляв, у всіх «цивілізованих країнах» із землею чинять так само, вона є вільним об`єктом купівлі-продажу байдуже яких гравців глобального ринку. Безумовно, то є так. Але якщо у нас із вами, на відміну від еліти «цивілізованих країн», залишилось хоч щось, окрім холодного прагматичного інтересу, мусимо згадати слова Шевченка, з яких часто цитуються лише останні рядки – згадують пророчий наслідок, а не його причину, чітко окреслену Кобзарем:
Ви — розбойники неситі,
Голодні ворони -
По якому правдивому,
Святому закону
І землею, ВСІМ ДАНОЮ,
І сердешним людом
Торгуєте? Стережіться ж,
Бо лихо вам буде,
Тяжке лихо!..
Бо в День Радості над вами
Розпадеться кара.
І повіє огонь новий
З Холодного Яру.
Немає коментарів:
Дописати коментар