Капіталізм - грабунок

Практично з самого початку існування капіталу можна було забути про оспівану економістами ринкову конкуренцію. Як тоді, так і зараз великим землевласникам та промисловцям вигідніше домовитись про ціни та розподіл продажів між компаніями, ніж конкурувати між собою. Що краще – змагатись якістю та цінами, чи організувати злочинний картель і не обмежувати себе у ціноутворенні? Мир і профіт.
Натомість вчителі у школах, викладачі в університетах, працедавці на роботі і чиновники з екранів напихають слухняних споживачів міфами про конкуренцію та її користь для розвитку суспільства.

Недавні новини з Європи: у Франції викрили картельну змову виробників молочних продуктів.

Антимонопольні органи з'ясували, що 11 компаній – а це 90% всього ринку йогуртів Франції – були в змові з метою встановлення цін на продукцію.

Представники компаній-порушників таємно зустрічалися в готельних номерах і вели перемовини, використовуючи спеціальні телефонні лінії, аби ніхто не міг їх прослухати.

Змовників оштрафували, але люди не вірять, що штраф щось змінить:
«Платимо завжди ми, завжди. І я не вірю, що отримавши цей штраф, виробники уріжуть ціни на молочні продукти та йогурти, не віриться…»
Порушники фіксували ціни протягом 6 років, з 2006 до 2012 рр. За цей час вони домовлялися коли і на скільки піднімати ціни на продукцію, а також як розділити між собою ринок.

Основне завдання економічної системи – організація справедливого розподілу земних ресурсів. Чи справляється з ним капіталізм? Ні. Ба більше, він і не намагався. Рівність – не утопія, утопія – це справедливий капіталізм.

Коли буржуазні економісти хочуть нас запевнити, що у походженні капіталу ми знайдемо нещасні копійки, накопичені у збиток собі господарями промислових підприємств з доходів цих підприємств, то або ці панове невігласи, або свідомо кажуть неправду. Грабунок, привласнення і розкрадання народних багатств за допомогою держави, зацікавлюючи в цьому «сильних світу цього», - ось справжнє походження колосальних багатств і статків, які щороку накопичуються землевласниками та буржуазією.
Якби капіталізм ніколи не досяг своєї сьогоднішньої форми без обдуманої і послідовної підтримки державою, то держава зі свого боку ніколи не досягла б своєї страшної сили, своєї всепоглинаючої могутності і можливості тримати в своїх руках все життя кожного громадянина, яку вона має зараз, якби не працювала свідомо, терпеливо і послідовно над тим, щоб утворився капітал.

Петро Кропоткін